День 1: Вадуц і Рейн
Столиця Ліхтенштейну — це, по суті, одна головна вулиця Städtle, замок над нею і Рейн унизу. Все це проходиться пішки за один день, без машини.
1. Ранок у Ruggeller Riet
Рано вранці варто доїхати до Ruggeller Riet, на найпівнічнішу точку країни — це 88 гектарів вологих лук і боліт, єдина в Ліхтенштейні територія, включена до списку Рамсарської конвенції (з 1991 року). Тут гніздяться й зупиняються червоний і чорний коршак, білий лелека, сіра чапля, зимородок та десятки інших видів — саме тому найкраще приїжджати сюди раніше, поки ще не спекотно і птахи активні.
Birdingplaces.eu — опис Ruggeller Riet для спостереження за птахами.
2. Tree swing на межі трьох країн
Звідти недалеко — гойдалка на межі Австрії, Ліхтенштейну та Швейцарії, у місці, де сходяться кордони всіх трьох країн біля Рейну.
3. Замок Вадуц
У замку живе правляча родина на чолі з князем Хансом-Адамом II, і всередину не заходять — ні до саду, ні тим паче до самих покоїв. Дивитися на нього можна тільки збоку й знизу, зі Städtle або зі стежки Schlossweg, яка веде до нього через князівські виноградники.
Єдиний день у році, коли ворота відчиняють для людей, — 15 серпня, Staatsfeiertag, національне свято Ліхтенштейну. Увечері князівська родина особисто влаштовує прийом на моріжку й у трояндовому саду замку — безкоштовно, без попереднього запису, з вином із власних виноградників і феєрверком наприкінці. Але навіть у цей день у сам будинок, до парадних кімнат, не пускають — відкриті лише територія й сад.
Staatsfeiertag.li — офіційна програма національного свята 15 серпня.
4. Оглядовий майданчик Aussichtspunkt Känzile
Приблизно на половині Schlossweg, за 500 метрів від центру, стежка виходить на невеликий майданчик Känzile. Звідти видно Вадуц, долину Рейну і Швейцарські Альпи навпроти — а по дорозі до нього стоять інформаційні таблички про історію землі й князівського дому.
5. Liechtenstein Postal Museum
Поштовий музей — частина Національного музею Ліхтенштейну з 2006 року, хоча відкрили його ще 1936-го. Тут зібрані всі поштові марки країни, випущені з 1912 року. Знаходиться в центрі, на Städtle 37/43.
Landesmuseum.li — офіційна сторінка Поштового музею.
💶 Вхід: 10 франків
🕘 Години роботи: щодня 10:00–17:00
6. Kathedrale St. Florin і прогулянка центром
Собор Св. Флоріна стоїть у центрі Вадуца з 1873 року — неоготичну будівлю проєктував Фрідріх фон Шмідт, той самий архітектор, що добудовував Кельнський собор і будував віденську ратушу, а більшу частину коштів на будівництво вніс князь Йоганн II. Статус кафедрального собор отримав лише 1997 року, коли створили архідієцезію Вадуц. Вітражі всередині — робота Мартіна Хойзле, 1965–66 років.
Від собору варто просто пройтися Städtle до кінця — це займе хвилин двадцять, і саме тут зосереджено все місто.
7. Alte Rheinbrücke
Спускаючись до Рейну, виходиш до старого дерев’яного мосту, що з’єднує Вадуц зі швейцарським Sevelen. Нинішня конструкція стоїть із 1901 року — попередній міст на цьому місці кілька разів доводилося піднімати через роботи на дамбі Рейну, і зрештою його перебудували на старому фундаменті. Це критий дерев’яний міст завдовжки 135 метрів, і сьогодні це останній дерев’яний міст через Альпійський Рейн, що зберігся, — з 1981 року він під охороною як пам’ятка. Проїзд машинам заборонено, тільки пішки або на велосипеді.
Прикольне відчуття — кордон проходить прямо посередині мосту, тож поки йдеш ним, за кілька кроків опиняєшся то в Ліхтенштейні, то в Швейцарії, і назад.
8. Red House (Rotes Haus)
Червоний будинок неподалік — один із найстаріших будинків Вадуца: перші згадки про будівлю на цьому місці сягають 1338 року, а через родину Файстлі, потім Літшера, монастир Санкт-Йоганн і зрештою родину Райнбергерів (з 1807-го) він дійшов до нинішнього вигляду, який отримав під час перебудови 1902–1905 років — її провів художник і архітектор Егон Райнбергер. Назву він отримав через темно-червону фарбу фасаду, яку нанесли ще в середині XIX століття. Будинок і досі приватний, усередину не заходять — тільки фото зовні.
9. Aussichtsplattform Walderlebnispfad
Ще один оглядовий майданчик, цього разу в лісі над Вадуцом, у районі Bannholz/Iraggell, починається біля лісового готелю. Сама платформа “Letzi” зроблена з п’ятнадцяти стовбурів модрини і теж дивиться на долину Рейну.
Чесно кажучи, вид з усіх майданчиків Вадуца дивиться в один бік — на Швейцарію — і по суті однаковий. Можна сміливо обирати лише один із них замість того, щоб об’їжджати всі.
10. Schaan і церква St. Laurentius
По дорозі можна заїхати в сусіднє містечко Schaan і подивитися на Katholische Pfarrkirche St. Laurentius — головну парафіяльну церкву міста. Нинішню будівлю звели в 1888–1893 роках на місці середньовічної церкви, яку до того знесли через аварійний стан. Вежа заввишки близько 81 метра — найвища серед церковних веж усього Ліхтенштейну.
Усі точки з сьогоднішнього дня — замок, оглядові майданчики, старий міст — уже позначені на нашій карті Ліхтенштейну в Google Maps, разом із ще 70+ місцями по всій країні, готовими відкритися на телефоні.
День 2: Бальцерс, альпаки та озеро Gänglesee
1. Burg Gutenberg і Pfarrkirche St. Nikolaus у Бальцерсі
Ранок другого дня починається в Бальцерсі, з замку Gutenberg на скелястому пагорбі просто в центрі містечка. Руїни викупив у 1905 році скульптор і архітектор Егон Райнбергер — той самий, що перебудовував Red House у Вадуці, — і до 1910-го відновив замок у нинішньому вигляді, з каплицею і трояндовим садом. Каплиця й сад відкриті для вільного відвідування щонеділі з 10:00 до 17:00, але лише з 1 травня по 31 жовтня; в інші місяці замок закритий. Внутрішній двір бронюють окремо, заздалегідь.
Прямо біля підніжжя пагорба стоїть парафіяльна церква St. Nikolaus — попередню знищила пожежа ще 1795 року, а нинішню неороманську будівлю звели в 1909–1912 роках.
Burg-gutenberg.li — офіційний сайт замку Gutenberg.
🕘 Каплиця і трояндовий сад замку: неділя 10:00–17:00, лише з травня по жовтень
2. Pfarrkirche St. Joseph у Тризенберзі
Далі дорога веде в Тризенберг — головна церква села, з характерною цибулеподібною вежею, яку освятили 1940 року, стоїть на схилі з видом на долину і є візитівкою всього села.
3. Lama- & Alpakahof Triesenberg
Тут же, на висоті близько 800 метрів у місцині Wangerberg, розташована ферма альпак і лам. Просто подивитися на тварин можна в будь-який час, без попереднього запису й безкоштовно, а платні прогулянки з ламами — зокрема з фондю, раклетом чи барбекю просто неба — варто уточнювати напряму на сайті, точні ціни на них публічно не вказані.
Lama- & Alpakahof Triesenberg — офіційний сайт ферми.
4. Хайк до Stausee Gänglesee
Від Тризенберга дорога піднімається до Штегу, звідки починається дуже простий хайк до водосховища Gänglesee, на висоті приблизно 1302 метри. Стежка вздовж струмка Saminabach рівна, без підйомів, і навіть підходить для колясок — до сусідньої гірської хатини Alp Valüna йти хвилин сорок п’ять. По дорозі досить часто трапляються бабаки (альпійські бабаки-мармоти) — особливо у верхній частині долини.
В озері Gänglesee можна плавати, а поруч є менша водойма, спокійніша й краща для дітей і собак. Alp Valüna працює з травня по середину жовтня, там подають домашній альпійський сир і йогурт.
Якщо хочеться купатися в більш облаштованому місці, ніж гірське водосховище, — це Badesee у Гампріні (Bendern). Це безкоштовне громадське озеро для купання, з газоном, футбольним полем, скеледромом і дитячим майданчиком, працює щодня.
Gamprin.li — офіційна сторінка Badesee.
Якщо в Gänglesee вода видасться холодною, Badesee — набагато комфортніший варіант, і при цьому теж безкоштовний.
Замок, ферма альпак і обидва озера із сьогоднішнього дня теж є на нашій карті Ліхтенштейну — можна одразу прокласти маршрут до того, що обереш.
День 3: Мальбун
Третій день можна повністю провести в Мальбуні — гірському курорті в найвищій частині країни.
1. Підйомник Sesselbahn Sareis
Крісельний підйомник піднімає з Мальбуна на Sareis, приблизно до 2000 метрів, де є гірський ресторан і тераса з видом одразу на Ліхтенштейн і австрійський Форарльберг.
Bergbahnen.li — офіційний сайт підйомника Мальбун–Sareis, розклад і ціни.
2. Fürstin-Gina-Weg
Нагорі починається стежка Fürstin-Gina-Weg, названа на честь княгині Джини, матері нинішнього князя Ханса-Адама II. Повне коло — це приблизно 12 км, з підйомом на Augstenberg (2359 м, найвища точка Ліхтенштейну, що не лежить на кордоні), нічлігом у гірській хатині Pfälzerhütte і спуском назад у Мальбун — серйозний і довгий гірський маршрут.
AllTrails — повний маршрут Fürstin-Gina-Weg.
Проходити коло повністю зовсім не обов’язково — можна просто трохи прогулятися стежкою або дійти до Pfälzerhütte і поснідати там, а назад повернутися тим самим шляхом.
3. Ферма Alp Pradamee
Дорогою назад, хвилин двадцять пішки від Мальбуна, лежить Alp Pradamee — літня гірська ферма на висоті близько 1485 метрів, де влітку пасеться понад сотня корів. Тут же продають свіже молоко, альпійський сир і йогурт. А ще ми знайшли тут гамак із дуже гарним видом на долину — і посеред корів, що пасуться навколо, це виявилося одним із найприємніших місць за всю поїздку.
Усі точки цього дня в Мальбуні, від підйомника до Alp Pradamee, уже позначені на нашій карті Ліхтенштейну — 70+ локацій по всій країні, готові відкритися на телефоні.
Як спланувати маршрут
Ліхтенштейн настільки компактний, що всі три дні реально проїхати на одній орендованій машині, без внутрішнього громадського транспорту. День у Вадуці — пішохідний і не потребує авто взагалі, а от у Тризенберг, Штег і Мальбун зручніше діставатися своїм транспортом. Країна межує і зі Швейцарією, і з Австрією без прикордонного контролю, тож цей маршрут легко вбудувати в довшу поїздку — так само, як інше маленьке європейське князівство, Люксембург, теж вартий 2–3 окремих днів у ширшому маршруті Європою.
Не лише читайте про це, а почнiть планувати Вашу подорож вже зараз!
Бронюючи за моїми посиланнями, ви підтримуєте мою роботу без жодних додаткових витрат для себе. Дякую, що допомагаєте мені й надалі ділитися порадами для подорожей 💚
